M'Andryk News
Поради психолога

Як діяти батькам при дитячій істериці?

Важливо пам'ятати:

Мозок дитини недостатньо сформований, щоб самостійно регулювати власний емоційний стан і поведінку;
дитина ще не має достатньо досвіду, як себе поводити, коли вона відчуває сильні емоції, іноді, одночасно різні - образа і злість, тривога і сором, розчарування і сум, чи навіть протилежні - зацікавлення і страх;
саме за допомогою дорослого відбувається процес корегуляції: дитина вчиться розрізняти емоційні стани і регулювати власну поведінку.

⛔️Помилка - прагнути, щоб дитина вчилася не відчувати певні емоції у певних ситуаціях (не треба сердитися, не засмучуйся так, не ображайся), адже за емоціями ховаються актуальні потреби.
У дорослому житті не уникнути неприємностей, розчарувань, образ. Важливо формувати досвід, що дитина здатна впоратися з будь-якими переживаннями і з часом самостійно віднайти стан рівноваги.

Алгоритм дій для дорослого під час істерики:
🔸пригадайте, що в цей момент складно не тільки вам, але і дитині і їй потрібна ваша допомога та підтримка;
🔸сядьте на рівень дитини і установіть котакт очей;
🔸проаналізуйте чи задоволені базові потреби - голод, втома, перенасичення емоціями;
🔸називайте емоцію, яку, як ви вважаєте, зараз відчуває дитинати розсердився, що гра закінчилася і вже час іти додому?) - таким чином ви визнаєте емоції дитини;
🔸визнання емоцій, не означає схвалення поведінки (ти сердитий, однак кидати іграшки я не дозволяю);
🔸говоріть чіткими короткими реченнями - найбільше дитина потребує емоційного зв'язку з дорослим: це дає відчуття підтримки і безпеки (обійми, слова "я поруч", спокійний голос);
🔸будьте уважним слухачем (ти не міг вибрати морозиво. там стільки різних смаків? ти розізлився, що не було часу визначитися).

Часто, отримавши емоційну підтримку, дитина не просто заспокоюється, але сама спокійно виходить із ситуації, яка спричинила істерику- не поспішайте одразу давати готові рішення.

Як впоратися з власними емоціями дорослому:

🔹якщо відчуваєте, що на межі зриву - зробіть пару глибоків вдохів, випийте склянку води, якщо є можливість - вийдіть з кімнати на пару хвилин;
🔹зверніть увагу на власні емоції, що виникають у відповідь на дитячу істерику, однак проаналізуйте їх після. Можливо, ви реагуєте на власну ситуацію, а поведінка дитини - лише тригер.
🔹не забувайте про власний ресурс: якщо ви втомлені чи голодні, якщо ваші власні потреби постійно не задоволені , лишатися терплячим та уважним до дитини важче.

Місія компанди M'Andryk International School - допомогти дитині стати щасливим дорослим!